Чи потрібні зараз Козаки?

За останні 20 років з’явились сотні козацьких організацій в Україні, РосіЇ та інших країнах СНД. Більшість з них викликає тільки усмішку, а не повагу. Дійсно смішно, коли «дорослі дядьки» рядяться в генеральські мундири (треба ж придумати – генерали у козаків) і відзначають один одного, ними ж придуманними «нагородами» і «титулами». Мабуть скоро й фельдмаршали козачі з’являться. Недарма ж в народі їх звуть не Козаками, а «кізяками».

Але під цими «ряженими козацтвами» багато достойних Людей, які займаються вихованням молоді, відроджують народні козацькі традиції, займаються збереженням історичних пам’яток, та інші добрі справи, використовуючи офіційну «кришу» цих козацтв.

В сучасній ситуації в Україні стає можливим потужний стрімкий розвиток філософії і ідеології Козацтва, як перший проросток генетичної пам’яті від Пращурів. І ось чому:

1. Значна частина суспільства не задоволенна повільних ходом позитивних змін, які були задекларованні, але не виконані «правлячою» владою. Ті, хто свого часу підштовхував «померанчеву революцію», як спробу «випустити пару» в напруженному суспільстві, схоже навіть назву взяли навмисно: померанч – гіркий апельсин (почитайте того ж Лермонтова, «Герой нашого часу»). Дійсно український «померанч» виявився таким, яким і повинен бути – гірким. Кримінальні клани пов’язані з закордонними «ляльководами» так і залишились при владі, змінилася тільки частина статистів. Майбутні чергові «вибори» – знову зміна статистів.

Парадокс сучасної української державної влади залишився в силі – Україною «керують» люди, які менше всьго дбають про Народ України. Народ і природні скарби України – це тільки те, що повинно задовольняти їх особисті потреби і потреби їх «керівників» з-за кордону. То чого ж можна чекати від «володарів», які не є патриотами власної Держави, та ще й відконтрольні ворожим силам (іноземець буде дбати про інтереси свої і своєї держави).

Зрозуміло, що «вічно» ситуація в країни такою не може бути, рано, чи пізно терпець простих людей урветься. Одним з таких моментів, що прискорить позитивні зрушення в суспільсті стануть майбутні виборні «перегони», які ще збільшать протирічча в суспільстві.

2. Практично всі політичні партії в країні себе дискредитували перед пересічними громадянами. Одні й ті ж обіцянки протягом багатьох років призвели до того, що більшість людей втратило в них віру і поява «нових» партій з тими ж гаслами, викликає у них посмішку.

3. Держава не виконує головне своє призначення – захист власного Громадянина, точніше захищає тількі кілька відсотків населення країни. Зрозуміло, що переважна більшість людей цим не задоволенна і навіть невеликий поштовх призведе до початку активної боротьби за заміну владних структур з діючих агрессивних до власного народу на лояльні..

4. Значна дегенерація релігійних структур, які використовуються для стабілізації суспільства в недостатьньо духовно розвинутих націях. Збільшення кількості різних «церков» і сект до кількох десятків тисяч протягом останніх 10-15 років призвели до зацікавлення частини населення питаннями релігії, або притилежної дії. Що в обох випадках виявилось позитивним для суспільства – багато людей Зрозуміло, що просто так гроші не викидають на вітер, тим більше закордонні «добродії», яких ніяк не можна запідозрити в доброзичливості до потенційних конкурентів. Зрозуміло на кого всі ці секти «працюють» – розділяй і володарюй..

5. Відсутність реальної чесної перспективи для підростаючого покоління. Вся пропаганда побудована на приниженні Людини – чесно немає можливості забезпечувати достойне існування і розвиток своєї сім’ї, невизначенна перспектива для майбутніх дітей.

Надмірне поширення «агресивної» реклами «елітних» товарів відіграло свій позитив в цьому. Більшість молоді, не зважаючи на задіяні заходи по деградації (наркотики, пияцтво) залишаються в здоровому глузді і Розуміють: для того, щоб чесно заробити грошей на нормальне житло, майно і життя треба відпрацювати таку кількість років, що люди скільки не живуть. Вони бажають жити достойно зараз, а не посмертно, як закликають релігії.

Тому вихід один, бажаєш жити достойно – живи за рахунок других членів суспільства, відбираючи частину результатів їх праці, привласнюючи собі. Не відбереш у другого – відберуть у тебе. Але не всім такий паразитичний спосіб життя до вподоби і вони починають цікавитись історією, як же Пращури жили, вирішуючи ті ж питання, протягом тисячоліть?

Враховуючи все це, зрозуміло, що з’яляеться можливість відродження філософії і ідеології Пращурів. Вариант- через відродження Козацтва, в основі якого те ж підгрунтя. Але Козацтво повинно спочатку само стати таким, яким воно колись було – Чесним, Сильним, Незалежним, Національно-Патриотичним. Зрозуміло, що сучасні багаточисельні «гетьмани» усіх Козацтв цього Не Бажають. Тому нещодавно й змінили в статутах практично усіх громадських об’єднань Козацтв головний пункт – Отаман обирається Громадою Козаків, на – отаманів призначає гетьман (головний отаман). Ціль зрозуміла – так, як і у політичних партіях – керівник регіонального осередку, призначенній керівництвом партії, направляє на з’їзди «своїх» людей, які забезпечують «вибори» потрібного керівництва. Або «демократія» по-західному, хоч по-європейському, хоть по-американському сценарію.

Але, вибачте, пани прозахідні «демократи», у наших Пращурів була власна Демократія:

1. Козацька Громада Обирає собі Виключно Всіх Отаманів, враховуючи й Гетьмана.
2. В будь який час Козацька Громада Має Можливість Зняти будь якого Отамана.

Бо Козаки свою Голову довіряють Отаману, але й Отаман Відповідає Головою. Ось і вся різниця між західною «демократією» і Козацькою. В першому випадку Не Відповідає Ніхто, в другому–Всі.Поклав нерадивий Отаман марно Козацькі Голови, будь ласка–свою на плаху.

От і вся Козацька Демократія. Тому й не просто було зрадникам Гетьманом стати, бо плата занадто висока була для зрадника, грошима не виміряєш – Власнє Життя.
Зрозуміло, сучасне суспільство поки ще не дійшло до стану війни і ефективність Козацької Демократії в повній мірі неможливо впровадити, але значною частиною – Можливо! Починати треба з створення Территоріальніх Козацьких Громад, які будуть піклуватись проінтереси усіх своїх Козаків, їх Родин та інших людей на территорії Громади, як протидію діючим кримінально-фінансовим кланам. Громадам на першому етапі навіть немає потреби проходити державну реєстрацію. Просто товариство людей з спільними інтересами – допомагати виживати гуртом, щось на зразок колишніх родових кланів, чи селянських общин.

З зростанням кількості людей в Товаристві, можлива державна реєстрація, як Громадського Товариства, в основі якого – піклування про інтереси своїх членів, враховуючи в першу чергу захист від неконстуційних дій территоріальної влади і бізнесових структур.

Слідуючим етапом повинно стати об’єднання дрібних Территоріальних Громад в сільскі, районні, міські, або обласні. Роздувати різні «міжнародні», «всеукраїнські» Товариства – немає потреби. Бо навіть самоуправління міського і обласного Товариства вже є проблемою. Достатьньо мати міську і обласну Координаційну Раду, яка буде захищати інтереси своїх Территоріальних Громад. В перспективі – Державна Рада з представників Регіональних Рад.

Отамани Территоріальних Козацьких Громад обираються і звільняються згідно Козацьких Традицій. Отаман має делегованні права для захисту інтерессів свого Товариства в різних об’єднаннях: міського, обласного, чи державного рівня.

Головні напрямки роботи Козацьких Товариств – частина обов’язків Держави, які вона не виконує сповна, а саме:

1. Захист пересічної Людини, незалежно від її штучних «надбань» і вад – майнового, релігійного, соціального стану, чи іншого, що суперечить філософії Пращурів: Кожна Людина народжуеться, щоб Жити і Радіти Життю Сьогодні, а не грішити і каятись, мріючи про примарне посмертне щастя на «тому світі» потім;
2. Захист інтересів Держави від зовнішнього втручання, будь то ідеологічна, військова, чи економічна агрессія;
3. громадський контроль за всіма гілками державної влади;
4. гармонічне виховання підростаючого покоління.

Зрозуміло, все вище згадане виконується в обсязі, враховуючи можливості Территоріального Товариства. Більш масштабні акції виконуються силами кількох Товариств, спрямовані дії яких забезпечують міські, або обласні Координаційні Ради.

Люди нарешті повинні Зрозуміти – вони Нікому Не Потрібні, крім них Самих. Дестабілізація ситуації в України під час виборчих перегонів допоможе їм це Збагнути.

Надія помирає останньою, разом з Людиною. Ми – Живі і Разом Все Можемо!

САМАРЬСЬКИЙ ОСЕРЕДОК
51200, м. Новомосковськ, вул. Радянська 20-а, БГО
Дніпропетровської області
Тел. 8(05693) 7-99-56, 8(056) 797-77-39, 8(067) 636-81-19
e-mail:samara2006@ua.fm