69-та річниця Перемоги в Україні: з сумом на очах

9 травня козаки МО МГО КЗ «Окремого природо-правозахисного округу МГО Козацтво Запорозьке» схилили голову в жалобі по загиблим в роки Великої Вітчизняної війни 1941-45 рр. біля пам’ятників у Дніпропетровській, Харківській, Полтавській та Запорозькій областях, бо український народ – це народ переможець. А втрати його в тій війні склали більше 10 мільйонів населення України. Це були величезні втрати, але разом з тим – ще й великий подвиг покоління, що розгромило німецько-фашистську навалу й подарувало нам життя.

Але в цьому році було боляче й тяжко дивитись на святкування дня Перемоги в Україні, дивитись в очі живих ветеранів. Влада заздалегідь залякала людей можливими терактами при проведенні святкових заходів, обмежуючи будь-які святкові заходи. Таким чином, влада підписалась у своїй нездатності гарантувати безпеку громадянам власної країни.

Люди, які все ж таки відважились прийняти участь у пам’ятних заходах, були схвильовані та сумні. Їх батьки та діди принесли мир у суспільство, а теперішні політики його у народу України вкрали та поділили державу на людей із різним ставленням до нашої Перемоги. Вони, мабуть, зробили це лише із політичних міркувань, маючи бажання забрати свято Перемоги у більшості громадян України, бажаючи переписати історію та події в ній під себе, задля свого «політичного» електорату…

Але ми, козаки, прийшли до пам’ятників Переможцям, аби вшанувати подвиг героїв та ще раз згадати про загиблих в роки Великої Вітчизняної війни.

Наш низький уклін усім ветеранам та вічна пам’ять загиблим у тій далекій, але такій страшній війні, відлуння якої досі лунає в цей час на нашій землі.

Головний писар (нач. штабу)
МО МГО КЗ «ОППЗО МГОКЗ», генерал-командор
Сердюков В.Ф.